.... вот драфт (тут еще будут правки и много)...
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання протиправними бездіяльності,
скасування рішення, зобов’язання виконати певні дії
І. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні законодавчі норми. У відповідності до ч.1 ст. 2 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності (
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/222-19) 2 березня 2015 року № 222-VIII визначено, що він регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
п.24 ч.1 ст. 7 Закону України № 222-VIII Ліцензуванню підлягають, зокрема, такі види господарської діяльності - перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України № 222-VIII визначено, що ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Так, Постановою КМ України 02.12.2015 року № 1001 (
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF) затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
п.1 ч.1 ст.3 Закону України № 222-VIII Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: визначенні Кабінетом Міністрів України органів ліцензування та видів господарської діяльності згідно із статтею 7 цього Закону, на які відповідний орган ліцензування видає ліцензії.
В свою чергу Постановою КМ України 30.12.2015 року № 1191 (
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1191-2015-%D0%BF/print1452936041650414) внесено зміни до переліку органів ліцензування та визначено “Укртрансбезпеку” органом ліцензування перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
п.2 ст.2 Постанови КМ України 02.12.2015 року № 1001 визначено строк, протягом якого ліцензіати, які провадять господарську діяльність, зазначену в підпункті 1 цього пункту, подають до органу ліцензування документи та відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, становить два місяці з дня опублікування цієї постанови.
Постановою КМ України від 11.02.2015 року № 103 (
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103-2015-%D0%BF) затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
ІІ. Позовна вимога в частині протиправної бездіяльності полягає у наступному.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України (
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про Кабінет Міністрів України” 27 лютого 2014 року №794-VII (
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/794-18) визначено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента Украї��и, а т��кож Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою Україн��, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв’язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.
У відповідності до ст. 52 Закону України №794-VII постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Постанова КМ України 02.12.2015 року № 1001 про визначення ліцензійних умов та строку набуття ними чинності була опублікована в газеті Урядовий кур'єр № 230 від 09.12.2015 року. При цьому, датою початку застосування ліцензійних умов є 09.02.2016 року.
В той же час необхідно звернути увагу суду на той факт, що механізм реалізації ліцензійних умов передбачає існування органу ліцензування, котрий був створений лише Постановою КМ України №1191, що була опублікована в газеті “Урядовий кур'єр” № 18 та набрала чинності лише 29.01.2016 року. Фактично, на реалізацію законодавчо визначеного обов'язку здобувачу ліцензії надано менше двох тижнів.
Протиправна бездіяльність Кабінету Міністрів України полягає у не вчиненні дій по невідкладному створенні органу ліцензування (Укртрансбезпека), визначенні двомісячного строку набуття новими ліцензійними умовами чинності з огляду на принцип пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає, зокрема, встановлення достатнього для реалізації строку (не менш як два місяці) за умови внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування (п.4 ч.1 ст.3 закону України № 222-VIII).
Дана норма кореспондується із ч.1 ст. 8 закону України № 222-VIII - у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб’єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Разом з тим, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Кожна особа, згідно ч.ч. 1, 4 ст. 6 КАС України, має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; тощо (ч. 3 ст. 2 КАС).
Відповідач порушив вимоги ч. 3 ст. 2 КАС, зокрема, про обґрунтованість дій суб'єктів владних повноважень, неупередженість, добросовісність при виконанні своїх обов’язків щодо своєчасного прийняття нормативних докуме��тів для врегулювання питань нових умов ліцензування. Цим були порушені права позивача, я�� ��уб'єкта надання послуг міжнародних транспортних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених КАС України, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Тобто цей позов підсудний Окружному адміністративному суду м. Києва. Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. На підставі викладеного та у відповідності до статей 19, 55 Конституції України, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про запобігання корупції», Постанови Кабінет Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 170, ст.ст. 2, 6, 17, ч. 2 ст. 18, ч. 1 ст. 19, ст.ст. 71, 94, 105, 106, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, П Р О Ш У:
1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача - Кабінету Міністрів України полягає у не вчиненні дій по невідкладному створенні органу ліцензування (Укртрансбезпека), визначенні двомісячного строку набуття новими ліцензійними умовами чинності у відповідності до п.2 ст.2 Постанови КМ України № 1001 від 03.12.2015 року.
2. Скасувати п.2 ч.2 Постанови КМ України № 1001 від 03.12.2015 року (строк, протягом якого ліцензіати, які провадять господарську діяльність, зазначену в підпункті 1 цього пункту, подають до органу ліцензування документи та відомості, визначен ічастиною третьою статті 15 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, становить два місяці з дня опублікування цієї постанови);
3. Зобов'язати відповідача - Кабінет Міністрів України прийняти рішення про визначення строку, протягом якого ліцензіати, які провадять господарську діяльність, зазначену в підпункті 1 цього пункту, подають до органу ліцензування документи та відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, однак не меншому за два місяці з дня опублікування Постанови Кабінету Міністрів № 1191 від 30.12.2015 року.
4. Зобов'язати відповідача - Кабінет Міністрів України подати звіт про виконання постанови суду у 30-денний строк з дня набрання нею законної сили, або інший встановлений судом термін.
5. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.