Дійсно водії не несуть повної матеріальної відповідальності.
Однак несуть експедитори:
Цитата (
, ):
Приложение N 1
к постановлению Государственного
Комитета Совета Министров СССР
по труду и социальным вопросам и
Секретариата ВЦСПС от 28 декабря
1977 г. N 447/24
Перечень
должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками,
с которыми предприятием, учреждением, организацией могут
заключаться письменные договоры о полной материальной
ответственности за необеспечение сохранности ценностей,
переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска),
перевозки или применения в процессе производства
I
Заведующие кассами; заведующие кладовыми ценностей;
заведующие камерами хранения; заведующие складами и их
заместители.
Старшие контролеры - кассиры и контролеры-кассиры; старшие
контролеры и контролеры; старшие кассиры и кассиры; а также другие
работники, выполняющие обязанности кассиров.
Заведующие сберегательными кассами первого разряда и
заведующие операционными частями центральных сберегательных касс;
начальники отделов, старшие инспектора и инспектора отделов по
проверке и уничтожению погашенных ценных бумаг республиканских
главных управлений и управлений Гострудсберкасс СССР; старшие
эксперты и эксперты; старшие инспектора и инспектора
республиканских главных управлений Гострудсберкасс СССР,
осуществляющие экспертизу и оплату выигравших билетов
денежно-вещевых лотерей; главные эксперты, старшие эксперты и
эксперты, старшие инспектора и инспектора отдела экспертизы ценных
бумаг Правления Гострудсберкасс СССР; старшие инспектора и
инспектора депозитного отдела Правления Гострудсберкасс СССР.
Заведующие (директора при отсутствии заведующих отделами и
секций) магазинами и их заместители; заведующие скупочных пунктов;
заведующие товарными секциями (отделами), отделами заказов
магазинов и их заместители; начальники цехов и участков
предприятий торговли и их заместители.
Начальники товарных и товаро-перевалочных участков; старшие
товароведы и товароведы, непосредственно обслуживающие
материальные ценности.
Заведующие предприятиями общественного питания и их
заместители; заведующие производством, начальники цехов (участков)
и их заместители, старшие администраторы и администраторы залов
(метрдотели) предприятий общественного питания.
Заведующие заготовительными пунктами; заведующие
сепараторными отделениями.
Заведующие аптечными учреждениями и их заместители;
заведующие отделами аптечных учреждений и их заместители;
заведующие аптечными пунктами первой группы; провизоры-технологи
(рецептары-контролеры), фармацевты (ручнисты); старшие медицинские
сестры структурных подразделений учреждений здравоохранения.
Заведующие хозяйством и коменданты зданий, осуществляющие
хранение материальных ценностей.
Агенты по снабжению; экспедиторы по перевозке грузов;
инкассаторы.
Є цікава схема покладання відповідальності на водія. Однак вона підійде тільки підприємствам, для ФОП вона не застосовна
Цитата (
, ):
Оскільки водії вантажних автомобілів нерідко виконують функції експедиторів з перевезення вантажів, то цим можна скористатися. Що потрібно для вирішення поставленого завдання?
1. Передбачити у штатному розписі підприємства посади експедиторів у кількості, що відповідає кількості водіїв, та залишити посади вакантними.
2. Замість того, щоб приймати експедиторів, на водіїв слід покласти обов’язки експедитора за суміщенням, видавши відповідний наказ. У наказі необхідно зазначити, що водієві доручається додаткова робота в порядку суміщення професій (посад), а саме додатково покладається виконання функцій експедитора.
3.Ознайомити працівника з наказом під розпис із зазначенням про згоду працівника на запровадження суміщення (якщо згоди працівника немає, процедура суміщення є дещо складнішою: необхідно прийняти рішення про зміни в організації виробництва і праці, оформивши це відповідним наказом, та не пізніше ніж за два місяці до запровадження суміщення попередити працівника про це). До речі, у переважній більшості випадків доплати і надбавки за суміщення (вони визначаються колективним договором, частіш за все - вказівкою на їх верхні межі) можна встановити суто формальні на розсуд адміністрації.
4.Укласти договір про повну матеріальну відповідальність.
Зміст договору про повну матеріальну відповідальність не може визначатися на розсуд сторін. Сторони при укладенні договору зобов’язані використовувати Типовий договір про повну матеріальну відповідальність, що міститься у додатку 2 до Переліку посад і робіт №447/24.
Працівник, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність (звісно, за умови дотримання вимог законодавства), набуває статусу матеріально відповідальної особи.
Одним із обов’язків роботодавця, про який має бути зазначено у тексті договору про повну відповідальність, є обов’язок ознайомити працівника, з яким укладено такий договір, з чинним законодавством щодо матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, а також з інструкціями, нормативами та правилами збереження, приймання, обробки, продажу (збуту), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей. Не варто ігнорувати цей пункт договору, адже невиконання згаданого обов’язку у разі вирішення судом питання про повну відповідальність працівника може призвести якщо не до відмови у задоволенні позовних вимог підприємства, то щонайменше до зменшення суми відшкодування. Тому пропонуємо все ж таки виконати цю умову договору. Найпростіше це зробити так: надати працівникам витяги з відповідних нормативних документів під розпис: "З текстом глави (розділу, статті) нормативно-правового акта працівник ознайомлений" з обов’язковим проставлянням дати ознайомлення. Також роботодавець зобов’язаний створити працівникові умови для забезпечення повного збереження цінностей .
Слід також пам’ятати, що на підставі договору повна матеріальна відповідальність можлива лише за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих працівникові. За інші види прямої дійсної шкоди працівник, який підписав договір про повну матеріальну відповідальність, може нести таку відповідальність лише у випадках, передбачених законодавством.