Страница: 3 Проблемы с банком, страховой компанией.

Зі ЗМІ: Монети, достоїнством 1 й 2 копійки, емісію яких Нацбанк планує припинити, одержали нове право на життя.

Правозахисник Андрій Степаненко провів незвичайну акцію, що демонструє, що копійка буквально “гривну береже”. У Білгороді-Дністровському Одеської області він запропонував банку прийняти оплату по кредиту у вигляді 130 тисяч монет різного номіналу – в основному по1 й 2 копійки.

Цей незвичайний платіж, вагою 160 кілограм банк відмовилася прийняти пославшись на нездатність і небажання перераховувати таку кількість дріб’язку вручну. Тоді, ці ж гроші, було запропоновано прийняти Державній виконавчій службі України, у рамках погашення боргу за рішенням суду. Виконавці теж виявилися нездатні прийняти оплату в такій формі.

- Довелося розбити скарбничку! – жартує правозахисник.

Насправді цією акцією була розкрита уразливість, як банків, так і системи виконання рішень судів. Якщо банк відмовляється прийняти платіж, запропонований боржником, наступає прострочення кредитора – стан при якому, згідно законодавства припиняється нарахування відсотків. Крім цього, знімається відповідальність із поручителів. Виконавча служба також не може звернути стягнення на майно боржника, не забравши гроші, тому наявність мішка дріб’язку в позичальника може сильно утруднити виконання рішення суду.

За словами юристів, правові перспективи, які відкриває така незвичайна схема захисту від неправомірних вимог банків, істотно підвищать попит на монети.

Акція вчинена Андрієм Степаненко, має велике значення як для позичальників та і для боржників. Вони багато чого можуть використати у боротьбі з банківським свавіллям.
Він задіяв прогалини діючого законодавства наслідком чого до кредитора можна застосовувати таке поняття, як прострочка кредитора.
Законодавець чітко визначив у статті 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, то така відмова вважається простроченням кредитора, наслідком чого є зупинка нарахування відсотків за договірними обов’язками.
Більш того, для поручителів, яких сьогодні дуже багато, є підстави замислитися, що відповідно до частини 2 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання , запропоноване боржником або поручителем.
Таким чином, для судового процесу необхідно буде отримати належні докази того, що фінансова установа відмовилася, як у даному випадку, прийняти кошти у виконання своїх зобов’язань.
Звичайно, фінансова установа буде спростовувати цю обставину, але це вже буде виключно в судовому порядку, та буде залежить від бажання Позичальника або Боржника довести свою правову позицію.
Цей приклад, можна також застосувати і під час проведення виконавчих дій співробітником державної виконавчої служби. У статті 52 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що в першу чергу стягнення звертається на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті. Отже, при проведенні виконавчих дій, державний виконавець повинен перерахувати кошти, які будуть надані боржником, скласти відповідний протокол та вилучити їх.
Враховуючи те, що це складає близько декілька сотен тисяч монет різного номіналу, він фізично зробити це не зможе.
А державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження повинен додержуватися вимог діючого законодавства та не допускати порушення прав та свобод громадян.